Понеділок, 10 лютого 2014 18:20

Очима соціологів

Слухаючи виступи лідерів опозиції на Майдані, видається, що вони слабо орієнтуються, перед якою аудиторією виступають. І що насправді хочуть всі ці тисячі (а недавно ще десятки тисяч) людей, які зі сцени бачаться для когось електоратом, для когось – лише масовкою. Вчитися ніколи не пізно, а й навіть корисно. Мабуть, найкраще переконує в цьому приклад славної пам’яті Василя Кука – Провідника ОУН, останнього командира УПА. Проживши 94 роки, він ціле життя боровся і працював в ім’я України та українців. При цьому не був сухим догматиком, а щоразу намагався краще зрозуміти світогляд, мрії та прагнення сучасників, кожного наступного покоління. Атому йшов в ногу з часом, зі сучасники технологіями. А тому швидко опанував комп’ютер, Інтернет. Знаючи, яка це складна справа для багатьох політиків, для яких оптимальний процес – демонстрування ораторського мистецтва (якщо воно хоч присутнє), переконуєшся, наскільки непересічною людиною був лідер українських повстанців та підпільників. Чи навпаки – знаючи приклад Василя Кука, хочеться відвернутися від багатьох сучасних політиків та політиканчиків, хоч би і в опозиційних еполетах, які спромоглися опанувати і Інтернет, і соціальні мережі виключно задля безкоштовного пропагування себе, улюблених. Найчастіше доручаючи продукувати і поширювати там власні статті, думки, коментарі помічникам, прес-секретарям, спічрайтерам і решті заробітчанської публіки.

Понеділок, 10 лютого 2014 17:57

В очікуванні кінця Олімпіади

Згідно традицій, в Давній Греції в кінці весни року Олімпійських ігор в усі грецькі держави спрямовувалися спеціальні посланці. Вони сповіщали про час початку чергових Ігор, запрошували до Олімпії і проголошували традиційний заклик: «Нехай буде світло без вбивств і злочинів, без воєн і брязкання зброєю». У всій Греції встановлювалося священне перемир'я (екехерія), яке тривало приблизно три місяці. Всі воєнні конфлікти між містами-державами, які брали участь у змаганнях, припинялися. Кожен, хто вступав на територію Еліди (де й знаходилася сама Олімпія), не повинен був мати при собі зброї. Екехерія поширювалася і на численних гостей, і власне на учасників змагань.

 

Четвер, 06 лютого 2014 16:06

За яку революцію

Під терміном «революція» розуміємо радикальні, докорінні, якісні і глибокі зміни, стрибок у розвитку суспільства, що передбачає категоричне заперечення і усунення існуючого попередньо стану. Під революційним шляхом досягнення революційної мети розуміємо безкомпромісний і радикальний спосіб усунення об’єктивних перешкод, котрі стоять на заваді революційним змінам.

Не беруся достеменно стверджувати, як би дійсно учинив Степан Бандера, перебуваючи в сучасних українських реаліях... Або ж яку тактику дій застосували б ОУН чи УПА в сьогоднішніх умовах? Хоча вважаю, що достатньо непогано знаю історію націоналістичного руху в Україні. Й не розмірковував би про це зараз на пару з клавіатурою ноутбука, якби останнім часом все частіше не натикався на твердження як от: "Та які ви бандерівці! Бандера би!..."; "Та УПА в такому випадку!..."; "Та в ОУН би тебе розстріляли за те, що!...".

Вівторок, 04 лютого 2014 18:19

Україна без українців?

Коли більшовики та їхні союзники наприкінці 1917 року не змогли здобути більшість на Всеукраїнському з’їзді рад у Києві, їхні делегати притьмом переїхали до Харкова, об’єдналися там із членами збільшовизованих рад міст Слобожанщини, Донеччини та Луганщини і проголосили себе єдиною законною владою Української Народної Республіки. А оскільки жодних шансів здобути контроль на всій території УНР вони не мали (як засвідчили вибори до Установчих Зборів, за більшовиками йшло приблизно 10% люду), то вони закликали на допомогу «братню Росію». Втім, її і кликати не треба було – адже більшовики України були обласною організацією російських більшовиків, повністю підпорядкованою ЦК партії й уряду Совєтської Росії; підривна агентура Леніна та Троцького вільно діяла на території УНР і, користуючись демократичністю української влади, розкладала зсередини військо та державний апарат і засипала міста та села республіки безплатною пропагандистською пресою, яка на всі заставки лаяла «українських буржуазних націоналістів» та обіцяла незчисленні блага від дружби з Росією.

Вівторок, 04 лютого 2014 17:01

“І стеком, і шаблею, і піснею!

Метафора “Пером і мечем” присутня в нашій літературній історії, особливо коли йдеться про минуле століття. Достатньо пригадати “Артистичну горстку” в лавах Українських січових стрільців у часи Першої світової війни чи поетів, згодом приналежних до Празької школи (“вісниківців”) у період Національної революції, зрештою, пізніше поетів з УПА. Тож, коли береш до рук об’ємний том “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею” мимоволі зринає згаданий вислів. Та яка ж це метафора?! Це знаряддя праці скульптора (як казали раніше, різьбара) і предмет озброєння військовика. Та й образ пера не був би зайвий, адже Гаврилко не цурався в молодості віршованого слова. Отож хто він?

Вівторок, 04 лютого 2014 14:28

Свято на кістках

З 7 по 23 лютого 2014 року в місті Сочі відбудуться ХХІІ зимові Олімпійські ігри. Спортивні споруди Олімпіади збудовані в Адлерському районі цього міста. Частина з них розташована на узбережжі Чорного моря, між річками Мзимта і Псоу, решта – серед гір, біля тієї ж річки Мзимти, де лежить селище Красная Поляна. На Олімпійські змагання чекають сотні мільйонів людей в усьому світі, бо це радісна подія як для учасників, так і для глядачів. До Сочі має приїхати багато людей з різних країн. Спортивні змагання триватимуть понад два тижні. По завершенню цього свята «молодости и спорта», гості Олімпіади матимуть нагоду в місці її проведення відзначити «круглую дату» – 150-ту річницю закінчення Кавказької війни. Які почуття вони переживатимуть, якщо залишаться там ще на деякий час? Тим, хто сподівається долучитися до чергової радісної події, краще якнайшвидше поїхати геть. Адже закінчення війни може бути радісною подією тоді, коли народ, давши відсіч чужинцям, захистив свою Батьківщину. Але немає підстав радіти, якщо перемогу здобули загарбники, які позбавили переможений народ його споконвічних батьківських земель. Саме це сталося за 150 років до сочинської Олімпіади на місці її проведення. В березні 1864 року, в межах сучасного міста Сочі, російські війська знищили десятки поселень корінного народу цієї землі, «окончательно зачистив» квітучий край від його господарів.

Понеділок, 03 лютого 2014 14:28

Путінські ігри та Україна

Ізраїльський режисер Олександр Гентєлєв протягом кількох років працював над документальною стрічкою «Путінські ігри». Спочатку бачив її таким собі комедійним фарсом, який демонструє абсурдність проведення Зимових Олімпійських ігор 2014 року в умовах субтропічного клімату російського міста Сочі, де, на момент прийняття дивного рішення Міжнародним Олімпійським Комітетом, не було жодного місця, придатного для проведення змагань із жодного олімпійського виду спорту. Проте, в результаті європейським глядачам запропоновано до уваги, скоріш, трагікомедію, в котрій йдеться і про масштабну корупцію під час будівництва «олімпійських» об’єктів, і про страждання місцевого населення, на долю котрого гучно чхав головний «божок» кремлівського «Олімпу» Путін. А тому XXII Зимові Олімпійські (Путінські) ігри пройдуть з 7 по 23 лютого в субтропічному Сочі, де більш-менш завершується масштабне будівництво штучної «зими» із ще більш масштабними прибутками для жменьки найбільш наближених до Путіна осіб (такої собі «Кремлівської сім’ї»). Але чим ця вже зовсім близька світова спортивна подія важлива для інтересів «Сім’ї» Януковича та України?

Вівторок, 28 січня 2014 15:57

У пошуках не компромісу, а крапки

Розгортання так званого «другого фронту» в областях, коли обласні державні адміністрації разом зі своїми «регіональними» губернаторами посипалися, немов зогнилі яблука, нанесли чергову психологічну травму Януковичу. Людину, яка живе у світі своїх карколомних фобій, з точки зору загальнолюдської моралі, лікарської етики додатково лякати не личить. Але прості громадяни, які стоять на Майданах та вулицях Києва та безлічі інших міст України, лікарями себе не відчувають. Скоріш, «санітарами лісу», які відчувають громадський обов’язок почистити «ліс» (Україну) від різноманітних вже не просто знахабнілих, а оскаженілих зграй. А методи праці санітарів, як відомо, простіші та ефективніші, аніж медикаментозне лікування «заявами» та «зверненнями».

Важко підібрати слова, які би бодай приблизно змогли виразити почуття, котрі охоплюють сьогодні мільйони українців в Україні та за її межами. Доволі своєрідно антинародний режим «привітав» свій народ зі святом Соборності та Свободи.

Інтерв'ю

Микола Посівнич: «Українське підпілля заміняло державні структури, не маючи своєї держави»

Чиновники, Служба безпеки України, поліція та навіть пенітенціарна служба впродовж цілого місяця допомагали дослідникам вирвати...

06-03-2018 Інтерв'ю

Націософія Олега Багана

9 лютого відзначив свій 55-річний ювілей відомий дрогобицький науковець і публіцист, керівник Науково-ідеологічного центру ім...

26-02-2018 Інтерв'ю

Коліївщина - перша національна революція у Європі

Коліївщина 1768 року - Велике Повстання козаків-гайдамаків і українського селянства чи перша національна революція у...

12-02-2018 Інтерв'ю

Веб-дизайн