6 квітня о 23.45. в Криму, в селищі міського типу Новофедорівка, Сакського району, в коридорі офіцерського гуртожитку двома пострілами впритул російським військовослужбовцем, молодшим сержантом Зайцевим був застрелений військовослужбовець в/ч1100 майор К., який зберіг вірність Присязі на вірність народу України готувався до виїзду на материк. Попередньо було встановлено, що одна куля потрапила українському офіцеру в груди, а друга в район ока. Є свідчення того, що тіло загиблого переміщали – від третього поверху ведуть сліди крові. Встановлено також, що товариш загиблого – офіцер оперативного відділення штабу військової частини ЗСУ капітан Артем Єрмоленко був по звірячому побитий та заарештований російськими солдатами і переданий до слідчого відділу Чорноморського Флоту РФ. На місце злочину виїжджала оперативна група Сакського міськвідділу міліції, військова прокуратура та слідчий зі Слідчого комітету РФ. Тіло вбитого українця забране ними, тепер слід очікувати «зачищення слідів» і висунення, для прикладу, версії стосовно того, що мав місце конфлікт на побутовому ґрунті, а винуватець і вбивця – капітан Єрмоленко. Або ж такої: двоє українських військових підступно напали на мирного молодшого сержанта Зайцева, який діяв в рамках прийнятної самооборони. Мабуть, йому ще й позачергову відпустку нададуть, ще й якесь брязкальце (медаль) за «мужність» чи за «відвагу» вчеплять.

П'ятниця, 04 квітня 2014 00:00

ПОВЕРНУТИ КРИМ

Ситуація навколо і наша роль

Те, що Путін ненавидить Україну і хотів би стерти її з карти світу – не таємниця. Намагаючись відновити імперію, він запрягає до своєї колісниці тисячі професійних кремлівських брехунів і так званих діячів російської (не)культури, щоб виправдати політику аншлюсу Автономної республіки Крим і представити Україну як осередок неофашизму, антисемітизму, ультранаціоналізму й екстремізму. Цивілізований світ збагнув суть путінської брехні та злодійства. Реагують і лідери впливових у світі єврейських організацій, представники яких рішуче відкидають прояви антисемітизму в Україні. Москва, зі свого боку, лякає євреїв, котрі засуджують військову окупацію Кримського півострова та спроби дестабілізації України «другим Голокостом».

Четвер, 03 квітня 2014 00:00

Агресія з запахом газу

Росія почала готуватися до агресивних дій проти України буквально з перших днів утвердження Володимира Путіна на чолі цієї держави. Це сталося на межі 1999 і 2000 року, майже одночасно із завершення президентських виборів в Україні. Сьогодні часто пробують пояснити дії Путіна та його оточення втратою ним здорового глузду та імпровізацією, ґрунтованою виключно на ненависті і страху перед можливими поширенням демократичних процесів та протестів з України на територію керованої ним Росії. Воно так і не так – все ж таки сьогодні починає вимальовуватися певна, раніше прихована і вельми несподівана логіка дій російського керівництва.

25 березня, виступаючи в парламенті, в.о. міністра оборони Ігор Тенюх повідомив, що лише 4 300 українських військовослужбовців з Криму бажають продовжити службу у ЗСУ (перед початком російської агресії в Криму та Севастополі дислокувалися 18800 військовослужбовців, зних військово-морських сил– 11900, повітряних– 2900, решта військових частин– 4тисячі). Цифри шокували, на тлі втрати військового майна, озброєння та практично всього бойового складу ВМС. Після чого Тенюх закономірно, хоч і з високо піднятою головою, подав у відставку.

1932 року, напередодні спровокованого сталінським режимом Голодомору, видатний російський фізіолог Іван Павлов прийшов до висновку: "Хочу висловити свій сумний погляд на російську людину – вона має таку слабку мозкову систему, що не здатна сприймати дійсність як таку.

Понеділок, 31 березня 2014 00:00

Чорний звір болотяних андрофагів

"Росії загрожують дві крайності - чорний звір реакції і червоний звір революції.

Є. Трубєцкой «Два звіра»

На початку ХХ ст. Українська держава відновила свою незалежність, яку два її історичних сусіди Західний (Польща) та Північний (Росія) хитрощами, підступністю та збройною агресією ліквідували, а Україну загарбали та поділили між собою. Україна на той час не мала власного достойного, фахового керівництва з досвідом державного управління, здатного в тих складних обставинах об`єднати навколо себе всі українські сили, щоб оборонити рідний народ від ярма чужинців.

Крим завжди був вузлом проблем соціально-політичного характеру. Залишаючись у складі України окремим соціокультурним та політичним анклавом, він не лише зберіг проблеми старого соціалістичного ладу, перебуваючи у ролі «заповідника комунізму». За останні два десятиліття він додав до них цілий блок конфліктогенних факторів економічного, етнополітичного, конфесійного, мовного та іншого характерів.

П'ятниця, 28 березня 2014 00:00

Блеф-шантаж у стилі КГБ

Нинішні західні лідери під час російської збройної агресії проти України не квапляться виконувати гарантії, надані нашій державі згідно з Будапештським протоколом 1994 року. Коли відверто, а коли приховано вони визнають, що побоюються конфліктувати з Росією, бо то ядерна держава.

Інтерв'ю

Леонтій Шипілов: «Вибори в умовах війни: маємо бути у всеозброєнні»

  Понад місяць працює нова Центральна виборча комісія, обрана 20 вересня. Присягу прийняли 5 жовтня. Українська...

18-11-2018 Інтерв'ю

Forum TV. Інтерв'ю з Сергієм Кузаном

Інтерв'ю Кузана Сергія - заступника Керівника Проводу Вільні Люди, координатора Національна ініціатива "Стоп Реванш" для канадського Forum TV. 

01-11-2018 Інтерв'ю

Публікації

Веб-дизайн