Вівторок, 17 березня 2015 22:00

Використання творів Юрія Липи в боротьбі ОУН і УПА

Володимир МОРОЗ
Використання творів Юрія Липи в боротьбі ОУН і УПА

“Ліки під ногами”

Праця Юрія Липи “Ліки під ногами”, в якій подано основні засади використання лікарських рослин, не втратила актуальності й сьогодні. У 1943 р., коли її було видано вперше, вага цієї книги була значно вищою, адже у умовах війни та окупації медична допомога для українського населення була серйозно ускладнена або й узагалі відсутня. А ще важливішою ця праця стала для українських повстанців, коли і без того бідний асортимент радянських та й німецьких аптек і лікарень був для них майже недоступний. Щоб здобути необхідні ліки, підпільники ризикували свободою і життям. Але в багатьох випадках повстанським медикам та їхнім підопічним допомагали лікарські рослини.

І сам Ю. Липа, і сучасники при виході книги “Ліки під ногами” акцентували її важливість для української молоді, як і те, що вона особливо актуальна в умовах ведення бойових дій. У відгуку в журналі для молоді “Дорога” у серпні–вересні 1943 р. писалося: “Автор виходить з тих тяжких часів, коли в 1919 року оточена ворогами українська армія вимирала з браку ліків і не було їх нам звідкіля узяти. Тисячі вартісних людей вмирало, хоча в дійсності ми мали "ліки під ногами. Молоді, що реально думає про пекучі проблеми народного здоров'я та господарської самодіяльності своєї країни, цю книжку гаряче поручаю”.

Повстанський лікар Модест Ріпецький-“Горислав” відзначав і інші праці Ю. Липи “на тему лікування зелами” (“Фітотерапія”, “Лікарські рослини в давній і сучасній українській медицині”, “Вереди старечого віку та гоєння”, “Лікування зелами хронічних хвороб” та ін.).

Український Червоний Хрест організував заготівлю лікарських рослин (т. зв. зелозбірки), їх зберігання, переробку та використання. Як згадувала підпільниця “Марта” (ймовірно, це заступниця обласного референта УЧХ Лвьівщини Галина Савицька-Голояд) на вишколах та інструктажах із членами та симпатиками докладно вивчали лікарські рослини із застосуванням підручника Ю. Липи “Ліки під ногами”.

Усвідомлення ваги Ю. Липи як фітотерапевта, ймовірно, вплинуло на рішення призначити його крайовим лікарем УПА-Захід, а згодом – надати йому ступінь полковника.

Публіцистика

Не менше значення, ніж праці з фітотерапії, мали для збройної боротьби публіцистичні і художні твори Ю. Липи. Його ідеї знайшли відображення в ідейно-політичних документах, а твори увійшли до програм вишколу членів, кандидатів, симпатиків і юнаків ОУН.

0000453

У матеріалах підпілля Ю. Липу згадували як визначного публіциста, поета, письменника, ідеолога, автора ідеї “Призначення України” і шляхів української визвольної боротьби. Референт пропаганди Проводу ОУН у 1944–1945 рр., Петро Дужий, підтверджував дуже великий вплив на формування націоналістичної думки у передвоєнний період, який зробили праці Дмитра Донцова і Юрія Липи.

Ще в період німецької окупації, відповідно до “Тимчасових вказівок для виховання і вишколу молоді в організації молоді”, в список додаткової літератури для ІІ (вищого) ступеня вишколу середньошкільників входили, зокрема, твори Ю. Липи “Призначення України”, “Розподіл Росії” та “Бій за українську літературу”.

0000454

Передбачалося їх вивчення і в період повстанської боротьби. Так, видана 20 листопада 1945 р. програма вишколу ІІІ рівня передбачала студіювання геополітики за книгою “Призначення України”. Слід зазначити, що на той час ІІІ рівень – це члени окружних проводів ОУН, курінні командири УПА та особи з вищими від них посадами.

Твори Ю. Липи входили до програми ідеологічно-політичного вишколу кадрів ОУН, розробленої Головним осередком пропаганди і датованої серпнем 1948 р. Зокрема, ІІІ ступінь програми передбачав поглиблення знань з української літератури і культури на основі праць Михайла Грушевського, Сергія Єфремова, Миколи Зерова, Миколи Голубця, Дмитра Донцова і Юрія Липи. Також розуміння українського націоналізму як політичного і духовно-світоглядового руху передбачало студіювання праць Миколи Міхновського, Степан Рудницького, Дмитра Донцова, Дмитра Мирона, Юрія Липи, видань ОУН до 1939 р.

Для опрацювання праці “Призначення України” у підпіллі машинописним способом видано її конспект за публікацією 1938 р. Він був досить об’ємним – 57 сторінок густого машинопису на папері формату А4, із кількома картами.

Практичну реалізацію положень програми про вивчення праць Ю. Липи видно у звітах підпілля. Так, у пропагандистському звіті Яворівського надрайону за січень–лютий 1948 р., підписаному тодішнім надрайонним референтом пропаганди Галиною Савицькою-Голояд-“Ганною”-“Мартою Гай” зазначено, що працівниками осередку вивчено гуртово “Призначення України” (конспект), а також повністю розділи “Значення раси” і “Поняття раси” із цієї ж праці; індивідуально – ІІІ частину книги “Призначення України”. У листопаді–грудні того ж року працівниками надрайонного осередку прочитано працю Ю. Липи “Бій за українську літературу”. В першому кварталі 1949 р. Г. Савицька-Голояд звітувала про прочитання працівниками осередку книг “Козаки в Московії” та “Розподіл Росії”.

Опрацьовували праці Ю. Липи і на нижчому рівні. Районний референт пропаганди Яворівщини Степан Шопський-“Тихий” звітував про прочитання у квітні–червні 1949 р. працівниками районного осередку книги “Розподіл Росії”. В першому кварталі того ж року у Судововишнянському районі членами осередку прочитано “Призначення України”.

В нотатнику одного із провідних підпільників Львівщини початку 1950-х рр. (ймовірно, це поручник СБ Роман Лозинський-“Бомба”) містяться виписки із праці Ю. Липи “Бій за українську літературу”.

Працівниками МГБ 19 жовтня 1951 р. затриманий Ярослав Богдан, окружний референт пропаганди ОУН Дрогобиччини, співробітник крайового осередку пропаганди ОУН Карпатського краю, відомий як підпільний публіцист за псевдонімом “Всеволод Рамзенко”. Серед вилучених в нього матеріалів – праця Ю. Липи “Панування, труд і лад” та збірник “Вогонь” (серпень 1940 р.) із статтями Ю. Липи “Нова Європа”, “П’ятдесять літ тому” та ін.

В списку літератури, складеному невідомим підпільником, занотовано праці Ю. Липи: “Союз Визволення України (історія і діяльність” (Одеса, 1917), “Королівство Києвське по проекту Бісмарка” (Одеса, 1917), “Українські відзнаки” (Одеса, 1917), “Гетьман Іван Мазепа” (Одеса, 1917), “Табори полонених українців” (Одеса, 1918), “Світильник невгасимий” (Каліш, 1924), “З історії вільних будівничих (XVII–XVIII ст.)” (Варшава, 1932), “Від п’ятилітнього пляну до податкової політики 1933 р.” (Варшава, 1934), “Козаки в Московії” (Варшава, 1935), “Бій за українську літературу” (Варшава, 1935), “Українська доба” (Варшава, 1936), “Українська раса” (Варшава, 1936), “Нотатник І” (Львів, 1936), “Нотатник ІІ” (Львів, 1936), Нотатник ІІІ” (1936).

1111

Художні твори

Поезії Ю. Липи ще в 1930-х роках використовувалися на різних національно-патріотичних заходах, зокрема, спрямованих на виховання молоді. Продовжилася ця традиція і в наступні роки.

Зокрема, серед підпільних матеріалів виявлено збірник “Свято жертви. Базар”, виданий Українським Національним Об’єднанням (УНО). Ця організація об’єднувала українців у Німеччині і в кінці 1930-х – на початку 1940-х рр. перебувала під впливом ОУН. Програмою вшанування героїв Базару передбачено, зокрема, декламацію поезій Ю. Липи “Лоїв” та “Епітафія”.

Також у збірнику “Свято зриву. Матеріали до дня 1.ХІ”, який використовувався у політичному вихованні ОУН(м), вміщено поезії “Львів” і заключні рядки “Епітафії”.

Входили художні твори Ю. Липи і до програми вишколу Юнацтва ОУН. Так, в період німецької окупації юнакам рекомендувалося, серед іншого, читати його збірку “Нотатник”. А вже під час підпільної збройної боротьби на І рівні ідеологічно-політичного вишколу кадрів ОУН в курсі української літератури передбачалося вивчення творів Ю. Липи поряд з іншими письменниками післявоєнного періоду: “партійними” (Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Сосюра), “непокірливими” (Микола Хвильовий, Олекса Влизько, Дмитро Фальківський, Борис Антоненко-Давидович, Валер’ян Підмогильний, Григорій Косинка), західноукраїнськими (буковинець Дмитро Загул, галичани Микола Голубець, Роман Купчинський, Юра Шкрумеляк, Степан Левинський; волиняки Галина Журба, Улас Самчук, Андрій Крижанівський; емігранти Євген Маланюк, Леонід Мосендз, Юрій Липа, закарпатець Василь Гренджа-Донський).

Зрештою, підпілля рекомендувало твори Ю. Липи і для загалу. Про це, зокрема, йшла мова у масово поширеній листівці-зверненні “Слово до учителів, братів зі східних областей України”, виданій від імені УПА у 1946 р. і неодноразово передрукованій. Закликаючи вчителів боротися з радянськими перекрученнями у викладанні української літератури, звернення пропонувало їм читати самим і підсувати школярам твори Грицька Чупринки, Валер’яна Підмогильного, Миколи Хвильового, Миколи Зерова, Бориса Антоненка-Давидовича, Дмитра Фальківського, Григорія Косинки, Миколи Куліша, Олекси Влизька, Михайла Івченка, Олекси Слісаренка, Богдана Лепкого, Олександра Олеся, Уласа Самчука, Романа Антоновича, Євгена Маланюка, Юрія Липи, Олени Теліги та ін.

На популярність творів Ю. Липи у підпіллі вказує і той факт, що у 1951 р. одним із умовлених сигналів для краю з боку еміграції передбачалася трансляція його повісті в передачі “Голосу Америки”.

Публіцист ОУН Михайло Палідович-“Ю. М. Херсонець” в статті “За температуру національної душі” критикував тип людей, яким чужі вищі відчуття, покликаючись на філолога Масника – персонажа новели Ю. Липи “Кам’янець Столичний” із збірки “Нотатник ІІ”. Стаття М. Палідовича була опублікована в журналі “Бюлетень” (ч. 11 за 1943 р.) – друкованому органі Крайового Проводу ОУН західних українських земель. Відтак стаття поширювалася і окремо у машинописному вигляді, широко використовувалася у вишкільній праці.

Loading...

Інтерв'ю

Олег Медуниця: Віримо в перемогу України й робимо все задля цього

Олег Медуниця: Віримо в перемогу України й робимо все задля цього

Вже рік як Організацію Українських Націоналістів очолює сумчанин Олег Медуниця. А от корені його роду...

17-02-2024 Інтерв'ю

Олег Медуниця: Принцип «Україна над усе!» має стати об’єднуючим для всіх

Олег Медуниця: Принцип «Україна над усе!» має стати об’єднуючим для всіх

Цими днями відзначаємо 95-річчя створення легендарної Організації Українських Націоналістів. В часи бездержавності саме ОУН підняла...

28-01-2024 Інтерв'ю

Українська Перемога і розвал московії

Українська Перемога і розвал московії

Українська Перемога і розвал московії. Дві абсолютно взаємозалежні категорії. Без розподілу росії та проголошення на...

17-01-2024 Інтерв'ю

Веб-дизайн