Зараз ми постали на порозі великих звершень. Гряде Наша Велика революція Великих Вільних Людей.
Всі ті чвари, непорозуміння, війни, погроми, грабежі, братовбивства повинні відійти у темне минуле. Все те, що колись було «стьобом» і «приколістикою» – р.р. ксенофобії, юдо-, гомофобії, мізантропічні прояви і т.п. повинні бути перекинутими «туди»: на «чорне сміттєзвалище», відпрацьованого людством «негативу».
Дають силу ті епохальні моменти, коли «кремлівсько-кагебістський-криміналітет» пішов у «наступ, підібгавши хвіст», в січні 2014р. на греко-католиків; ми всі як один – від рідновіра до мусульманина – стали вірними УГКЦ, більшими за бл.пам. Йосифа Сліпого.
Коли сформувалися перші «єврейські» сотні, ми всі, як один, ставали братами євреїв у цілому світі. Ми всі сумували, коли нелюди на Сході розстріляли всю сім’ю протестантського пастора…
Нація – це не щось музейно-етнографічно «чисте» у шароварах і вишиванці, що під вишнями знімає з носа хруща і жалібно співає: «Посіяла огірочки, а вони не зійшли…»
Нація – це не закупорена амфора, капсула, сулія, яку багато століть (а мо’ тисячоліть) тому кинули в океан. І з якої ми сподіваємося витягнути «Заповіти пращурів-предків» з приписом: «НАШИМ НАЩАДКАМ».
Нація – це живий організм і кожен з нас має відчувати цю приналежність на атомному, молекулярному, клітинному рівні.
НАЦІЯ – це МУШЛЯ ПЕРЛОВОЇ СКОЛОТКИ.
Вона живе на суші і на морі, вона – амфібіонт, вона розкривається і закривається, вона дихає і радіє життю, вона перетравлює весь «негатив» і видає світу «позитив»: красу, світло, тепло, любов…
Хтось порівнює нашу історичну НАЦІЮ зі споришем, який не можна витоптати і викорінити з цієї затоптаної окупантами і политої кров’ю землі… І це також правильно.