Вівторок, 25 квітня 2017 14:06

Ідеологія сучасної Росії: цинізм на експорт

Павло Казарін
Ідеологія сучасної Росії: цинізм на експорт

Росія любить, коли її порівнюють із СРСР. Бути схожою на імперію – одна з її головних ідеологем. Але між бути і здаватися – нездоланна прірва.

Будь-яку розмову про анексію Криму Москва зводить до пошуку аналогій. Говорить про Косово. Згадує Ірак. Тицяє пальцями в Лівію. Весь інструментарій Кремля раз у раз зводиться до того, що «ми такі ж, як і ви». Мовляв, нічим ми від вас не відрізняємося, і якщо вже вам можна, то чому нам не можна? Гарна ілюстрація того, як виглядає імітація імперії.

І ця сама імітаційність виявляється в найнесподіваніших сферах.

Той же Радянський Союз жив із самовідчуттям альтернативи західній цивілізації. Він не просто намагався виглядати сувереном – він намагався ним бути. Це стосувалося не тільки машинобудування і ВПК, космічної програми і спорту. СРСР мав свою власну цивілізаційну пропозицію й активно намагався її просувати.

Ми можемо скільки завгодно сперечатися про якість цієї пропозиції, але вона була. «Дружба народів», «інтернаціоналізм», «планова економіка», «державний розподіл», «безкоштовна освіта» – список можна продовжувати довго, при цьому знаходитимуться як прихильники, так і противники цих ідей. А в якихось не знайдуться і зовсім – складно протестувати проти абстрактної «дружби народів».

А хто зможе окреслити ідеологію сучасної Росії? У чому вона полягає? Яким хештегом супроводжується?

Традиційні цінності? Православ'я? Усі ці фантоми простіше одразу відкинути – вони підходять хіба що для екзальтації Наталії Поклонської. Досить подивитися статистику розлучень, щоб переконатись у помилковості першого. Досить перевірити, як багато людей приймають причастя, щоб виявити фейковість другого. Традиційні цінності стали прикриттям для гомофобії, а РПЦ – способом капіталізації народного обрядовір'я.

До того ж, і одне, і інше – це конструкти для внутрішнього ринку. На експорт це все не продається. І невипадково російська пропаганда зовні постачає зовсім інший продукт, ніж той, що постачав СРСР. Тому що СРСР просував себе як повноцінну альтернативу Заходу – з усією ідеологічною архітектурою на додачу. А Росія такою альтернативою не є, тому вся її пропаганда – це не стільки просування своєї ідеології, скільки руйнування чужої.

Цинізм і деідеологізованість – ось два головних експортних товари сучасної Росії. Її закордонні медіа-проекти вирішують завдання з опонування Заходу. Розмивають факти. Підмінюють реальність. Сіють упевненість, що «правди немає ніде» й «усі однакові».

Місяць круглий. Місяць плаский. Місяць зроблений зі швейцарського сиру. Місяць – вигадка масонів. Варіантів пропонуються сотні, й кожен із них витісняє правду на узбіччя. «Білий шум» – той самий, який дезорієнтує й деморалізує. Для того, щоб бути чистішим, митися не обов'язково: досить забруднити сусіда.

СРСР пропонував альтернативу. Росія лише опонує чужій правді. Вона не пропонує контрконцепцію, а вкидає до медіа-поля безліч варіантів, покликаних поховати під собою факт. Її завдання не переконати всіх у своїй правоті, а змусити сумніватись у правоті опонента. Якщо Радянський Союз вів позиційні війни, то Росія робить ставку на диверсії.

Європейські ультраправі й ультраліві прекрасно це розуміють. Їх показна дружба з Москвою – це не стільки солідарність із Кремлем, скільки опонування Брюсселю. І їхні обійми з Росією – лише ситуативний антиістеблішментовий союз, який закінчується після оголошення результатів виборів. Тому що вони не проросійські і не антиросійські політики. Вони антибрюссельські – паспорт якої б країни не лежав у їхній кишені.

Москва досі намагається брати реванш за поразку в Холодній війні. Вона намагається руйнувати стару архітектуру й занурювати світ у хаос. Щоб потім у цьому самому хаосі відвоювати для себе інші стартові позиції. Якщо СРСР прагнув захистити свій статус, то Росія намагається змінити свій статус. А для цього їй потрібна турбулентність.

Правда, в якийсь момент може виявитися, що біси, випущені на волю, зовсім не обов'язково ручні. Що в харчовому ланцюжку «сильних і цинічних» Москві відведена роль кормової бази. Що застава ситих і відносно безтурботних постперебудовних російських десятиліть – та сама стара архітектура відносин, яку Кремль намагається відправити в небуття.

Іноді варто боятися своїх бажань.

Loading...

Інтерв'ю

Олег Медуниця: Віримо в перемогу України й робимо все задля цього

Олег Медуниця: Віримо в перемогу України й робимо все задля цього

Вже рік як Організацію Українських Націоналістів очолює сумчанин Олег Медуниця. А от корені його роду...

17-02-2024 Інтерв'ю

Олег Медуниця: Принцип «Україна над усе!» має стати об’єднуючим для всіх

Олег Медуниця: Принцип «Україна над усе!» має стати об’єднуючим для всіх

Цими днями відзначаємо 95-річчя створення легендарної Організації Українських Націоналістів. В часи бездержавності саме ОУН підняла...

28-01-2024 Інтерв'ю

Українська Перемога і розвал московії

Українська Перемога і розвал московії

Українська Перемога і розвал московії. Дві абсолютно взаємозалежні категорії. Без розподілу росії та проголошення на...

17-01-2024 Інтерв'ю

Веб-дизайн