Понеділок, 09 жовтня 2017 11:13

Чого досягла «Об’єктивНА історія»?

Василь ГУМЕНЮК
Чого досягла «Об’єктивНА історія»?

5 жовтня в столиці нашої держави, у головному корпусі Національного музею історії України в Другій світовій війні (вул. Лаврська, 24) відкрилася виставка під назвою, винесеною в заголовок. За присутності великої кількості відвідувачів і представників ЗМІ (експозиційний зал ледве вмістив усіх бажаючих), її відкрили Радник Міністра інформаційної політики України Дмитро Ткаченко та Генеральний директор НМІУ в ДСВ, заслужений працівник культури Іван Ковальчук. Події передувала годинна прес-конференція авторів експозиції в Укрінформі, яку всі бажаючі можуть переглянути в Інтернеті за посиланням youtube.com

 

Ідею експозиції, присвяченої, до речі, 75-річчю УПА, подали координатор Мистецького проекту «Життя на «нулі», викладач кафедри журналістики Донецького національного університету ім. В.Стуса Інна Єрмакова (донеччанка родом) та воїн 46-го батальйону спеціального призначення «Донбас-Україна», фронтовий фотограф Юрій Величко (житель Придніпров’я). Після ретельного аналізу і обговорення пропозиції на експертній раді музею, виставку було вирішено розгорнути саме у приміщенні НМІУ в ДСВ, і основний «тягар» її облаштування ліг на Відділ історії рухів Опору (завідувач – кандидат історичних наук Олександр Білоус), хоча до естетичного оформлення експозиції долучилися багато інших відділів та окремих працівників, громадських діячів (тут неможливо оминути імена Анатолія Мусієнка – зав.відділом експозиції і виставок та відомого мецената Дмитра Піркла). Тему війни на Сході України відображають і фото керівника прес-служби 14-ї механізованої бригади ЗСУ, журналіста Владислава Якушева – зламані, знівечені гілки крізь розбите скло, залишки розплавлених осколків звисають із вікон. Моторошні картини дійсності змушують думати про розколотий навколо світ.

Головна ідея виставки – смисловий паралелізм функціонування підрозділів Української Повстанської Армії 40-х років ХХ-го століття та Збройних Сил України другого десятиліття ХХІ-го віку, які вже четвертий рік відстоюють суверенітет і територіальну цілісність нашої держави у спровокованій «братньою» Москвою війні на Донбасі. Основу експозиції складають 24 парних фотосюжети УПА-ЗСУ, причому світлини УПА різних авторів підібрані головним чином з так званого «Яворівського фотоархіву УПА» (віднайдений у червні 1999-го в с.Яворів на Гуцульщині), а ЗСУ – це авторські роботи Юрія Величка, зафіксовані ним під час особистої участі у бойових діях 2015-16 рр.

Виступаючи на церемонії відкриття, Юрій Величко, зокрема, сказав: «Коли мені до рук потрапила книга-альбом «Яворівський фотоархів УПА», я, погортавши її сторінки, несподівано для себе відмітив: десь таке вже бачив! І не тільки бачив, але й зафіксував об’єктивом свого фотоапарата. Це, зрозуміло, були грізні бойові будні воїнів 46-го Окремого батальйону спеціального призначення «Донбас-Україна» в 2015-16 роках в Авдіївці, Мар’їнці та інших «гарячих точках» війни на Сході. Подібність образів та сюжетів просто вражає – розмістивши на одному стенді два аналогічних, ніби на фантастичній «машині часу» переміщаєшся на 70 років назад, а через мить повертаєшся у сьогодення».

В свою чергу Інна Єрмакова зазначила: «Основна сюжетна лінія світлин нового проекту – часові паралелі між захисниками рідної землі на відстані 70 років. Зафіксовані фотографами-професіоналами та аматорами в різний час герої світлин кохають, відпочивають після бойового походу, жартують, упорядковують тимчасове пристанище, очікують на ворога, прощаються з полеглими побратимами тощо. Вони не перетнулися в часі, проте випромінюють однакові емоції». А Радник Міністра інформаційної політики п.Дмитро Ткаченко додав: «Якщо світлини 70-річної давнини і сьогодення «перевести» в єдиний формат – чорно-білий або кольоровий, то й не скажеш відразу – де тут УПА, а де – ЗСУ, що яскраво засвідчує єдність устремлінь обох збройних формувань. Лише УПА боролася за незалежність України, а ЗСУ її відстоюють нині від неприкритої агресії східного сусіда».

screenshot 17

Як на мене, то саме ця виставка, розгорнута в стінах музею, спорудженого у свій час (70-ті роки ХХ-го ст.) для утвердження великодержавної імперської ідеї має відіграти важливу роль в переосмисленні подій 40-50-х років у головах та душах тих наших співвітчизників, котрі ще перебувають під дурманом ворожої пропаганди стосовно цілей і завдань, які були стратегічною метою УПА. Полуду з очей таких осіб, до речі, як це би не було дивним, частково знімає і ворожа пропаганда, для якої і УПА, і ЗСУ – це «бандерівці», «фашисти» та «колаборанти» з тою невеликою різницею, що перші – «німецького нацизму, а другі – «американського імперіалізму». Той, хто має вуха – нехай слухає, а хто очі – нехай бачить, думає і робить правильні висновки!

Помимо самої добротно облаштованої експозиції, її організатори подбали також про належне екскурсійне забезпечення: пояснення сюжетів ЗСУ здійснював учасник АТО, воїн батальйону «Донбас» Артем Новіков, який особисто знає багатьох з тих, кого «зафіксував» фотоапарат Юрія Величка, а сюжетів УПА – провідний науковий співробітник Володимир Третяк, котрий опрацьовує музейні фонди і нові поступлення, пов’язані з українським збройним підпіллям. В рамках проекту для всіх бажаючих в актовому залі музею були прочитані чотири лекції з відеопрезентацією на теми «УПА: історія в світлинах» та «Яворівський фотоархів УПА як документ українського підпілля 40-50-х років ХХ-го століття та об’єкт історичних досліджень». Основний акцент доповідей був зроблений на широкій участі в структурах УПА вихідців зі Сходу України, причому в іпостасі чільних командирів, як, наприклад, курінний Дмитро Карпенко-«Яструб», уродженець Полтавщини − нагороджений найвищим орденом УПА – Золотим Хрестом бойової заслуги І-го класу, Іван Кулик-«Сірий», уродженець Донеччини (!) – котрий керував збройним підпіллям на Гуцульщині в 1950-51 рр. та багато інших. Для слухачів, переважно вихідців зі Східних областей України – студентів київських вузів і працівників різноманітних установ, така інформація стала наглядною ілюстрацією практичного втілення розхожого нині лозунгу «Схід і Захід – разом!», який, виявляється, був актуальним й 70 років тому, але про це тенденційно мовчали…

Дуже важливим моментом відкритої в Києві виставки «Об’єктивНА історія» стала зацікавленість нею Прес-центру Сухопутніх військ ЗСУ, який на своїй сторінці в Facebook розмістив розширений звіт про її перебіг та Головного Управління Розвідки, яке також на своїй офіційній сторінці закликає переглянути експозицію усіх бажаючих. Думається, що саме за рекомендацією цих авторитетних структур робота виставки, яка мала тривати 2 тижні, буде продовжено до 2-х місяців, а в перспективі вона повинна стати пересувною й побувати в інших містах України.

Відвідайте – не пошкодуєте!

Loading...

Інтерв'ю

Олег Медуниця: Віримо в перемогу України й робимо все задля цього

Олег Медуниця: Віримо в перемогу України й робимо все задля цього

Вже рік як Організацію Українських Націоналістів очолює сумчанин Олег Медуниця. А от корені його роду...

17-02-2024 Інтерв'ю

Олег Медуниця: Принцип «Україна над усе!» має стати об’єднуючим для всіх

Олег Медуниця: Принцип «Україна над усе!» має стати об’єднуючим для всіх

Цими днями відзначаємо 95-річчя створення легендарної Організації Українських Націоналістів. В часи бездержавності саме ОУН підняла...

28-01-2024 Інтерв'ю

Українська Перемога і розвал московії

Українська Перемога і розвал московії

Українська Перемога і розвал московії. Дві абсолютно взаємозалежні категорії. Без розподілу росії та проголошення на...

17-01-2024 Інтерв'ю

Веб-дизайн