Державний герб СССР нахабно підноситься над рідною столицею – на срібному щиті «Родіни-матєрі», на бронзовому «Ордені дружби народів» недолугої скульптури Хрещатого парку, на головному павільйоні Експоцентру України (чотирма екземплярами – на всі сторони світу!), при всіх п’яти входах до лівобережного парку «Побєда» (на зображеннях однойменного сталінського ордена).
Ще один, із сором’язливо відламаним чи то серпочком, чи то молоточком урочисто прикрашає фронтон головного корпусу Національного економічного університету. Мабуть, тишком-нишком (адже проектувала помпезну споруду архітектор Тишкіна) керівництво цього вишу й досі перебуває під совєтським наркозом, працюючи в колишньому «Нархозі» імені Коротченка.
Бронзова підмосковна терористка Космодем’янська прикрашає сквер на вулиці Богдана Хмельницького. Навпроти Богунського ліцею висить анотаційна дошка з похвальбою енкаведешному провакаторові Кудрі. Якщо височайше вирішено «не чіпати» вуличні назви на честь комуністів, що загинули від рук німецьких окупантів, то хоча б демонтувати брехливі анотаційні дошки належало міській владі – задля передачі до фондів міського музею. Саме таку рекомендацію було озвучено на «круглому столі» в Інституті історії НАНУ (липень 2015) за участю профільного представника КМДА.
Втім, ознакою усіх команд столичних очільників можна вважати млявість у вирішенні гуманітарних питань. Судіть самі: 1993 року Жилянській вулиці офіційно повернуто її історичну назву, але й досі навпроти Театру оперети висить анотаційна дошка на честь Б. Жаданівського!
Проблема меморіальної дошки Максимільяну Волошину – поза оперетковим репертуаром. Річ у тім, що за правління бандюковичів цей знак було встановлено на фасаді головного корпусу Національного педагогічного університету, на противагу встановленій раніше таблиці на честь Євгена Коновальця. Невже в цьому виші немає знавців елементарної математики? Адже «в цьому будинку», спорудженому 1906 року, фізично не міг народитися Волошин (1877)!.. До того ж, як про це свого часу повідомляв Сергій Білокінь, майбутній російський поет і кримський маляр народився геть на Тарасівській.