Середа, 27 травня 2020 16:01

«Добрі» москалі

Аскольд Лозинський
«Добрі» москалі

У наступному році відзначатимемо 30 років державної незалежності України. Можна буде дискутувати і обчислювати успіхи та невдачі кожен по своєму та розробити плани довго- і короткотермінові, щоби побороти невдачі. Дуже часто при такому обчисленні стан виглядає дещо інакше у залежності від окулярів обсерватора. Коли б я запитав п’ять друзів котрий президент Вам найбільше сподобався то певне було б п’ять різних відповідей. Є надія, що ніхто не вказав би на Януковича. Адже ж я питатиму своїх друзів, а не одіозного Медведчука. Одначе українці мають погодитися з твердженням, що москаль від України не відчепиться.

Такими одкровеннями поділився протоієрей Російської православної церкви Петро Г. Коханик у статті з не менш ефектно сформульованим заголовком «Найбільша брехня століття 'Україна'». Стаття вийшла у Російсько-американському місячнику в грудні 1952 року:

«Ми повинні чітко заявити, що жоден американець не може включатися чи втручатися у внутрішні справи інших країн. Очевидно нам усім не подобається горезвісний більшовизм та його грішна робота в Росії та по цілому світу. Але це не означає що ми повинні ненавидіти Росію та її людей. У намаганні знищити більшовизм ми не маємо жодного права підривати колишню Могутню Російську Імперію, як це роблять «українські сепаратисти» (з допомогою добрих і чесних, але непоінформованих американців) намагаючись відокремити від неї «Малоросію» (що сьогодні називається Україною) тільки тому, що якісь зухвалі галицькі агресори, під’юджені в додатку польськими та австро-німецькими ворогами, навмисне замінили (назву – А.Л.) Малоросію на Україну».

Москальський піп гостро, але ж відкрито заявив свої брутальні претензії до України. Правда, що це суперечить Християнській любові, але коли така любов була ознакою москальського попа?

Натомість відомий колись український журнал «Сучасність» із приміткою, що друкують статтю інформаційним порядком, тобто без будь якого схвалення, у жовтні 1961 року опублікував переклад статті іншого, більш поміркованого, але хитрого москаля Є. Петрова-Скітальця на цю тему, з тим самим поглядом, але прибираючи його привабливо для американців та малоросів:

«Російський та український народи протягом віків зжилися, мають спільних предків і спільну релігію. Чи є на Україні сепаратистські тенденції і яка їх сила? Так, на Україні є явні антикомуністичні настрої, що подекуди переходять в антиросійські та сепаратистські... Що саме прийде на вільне місце в Києві? Якщо з’явиться тінь великодержавної реставрації, то є безперечним, що Україна буде обстоювати повне відокремлення. Якщо ж виникне ідея вільної співдружності з незалежною Україною, яка матиме свою армію та флот, але добровільно входитиме в спільноту, то українці безперечно проголосують за це. Те саме стосується білоруського народу, ворожість якого до російської нації цілком і повністю зосереджена в емігрантських колах».

Цей погляд на мою думку далеко більш небезпечний. Зрівноважений і демагогічний, він може знайти прихильників серед американців та малоросів, а хто знає чи не ще в когось.

Перебуваючи як виборчий спостерігач в травні 2014 року на президентських виборах у глухому селі в Харківській області тільки шість кілометрів від кордону я зайшов у розмову зі старим москальськомовним головою сільради, який відкрито мені сказав: «Путін мене зробив бандерівцем». Як це зрозуміти? Своєю яскравою імперською поведінкою, агресією, тобто загарбанням Криму і війною на Донбасі, Путін зробив з цього старого малороса національно свідомого українця. Після століть поневолення і збаламучення мозку у цій тяжкій частині України, яка мабуть найбільше потерпіла за часів Голодомору, москальський імперіаліст щойно його усвідомив. Таке усвідомлення мабуть було б і прийшло, одначе після кількох поколінь.

Москаль діє різними способами – відкритими і скритими. Одне залишилося незмінним, що українці, білоруси і москалі повинні бути разом, незважаючи чи хоче цього українець та білорус, чи ні.

Завершуючи своє бачення, тобто, що буде після розпаду СССР Є. Петров-Скіталєц писав:

«Коротко кажучи, ми стверджуємо єдино можливий варіант збереження історично сформованого співжиття національностей, які перейшли у своїх взаєминах до сучасної форми рівноправної співдружності... місто Москва залишиться столицею Росії, а уряд конфедерації, звільнений від ряду адміністративних функцій, перейде в спеціальну міжреспубліканську зону. Це подібне на США?... Вірячи в здоровий оптимізм народів Радянського Союзу, в спільне для них намагання визволитися від партійної диктатури, а одночасно у вікову культурну та господарську спільність, можна з певністю сказати, що територія нової вільної співдружності буде одним із спокійних, миролюбних і квітучих місць земної кулі».

Це не телятам байки. Це страшний опис, подібний до Алдоса Гакслія «Відважного нового світу» або Джорджа Орвелла «1984». А що це має спільного з сьогоднішніми реаліями? Україна має бути просто штатом Техас у співдружності. Таке бачення більшості москалів. Тому не дурімо себе, що москалі «добрі люди», а тільки Путін поганий. «Добрі москалі» – це просто скриті вороги України.

Loading...

Інтерв'ю

Олександр Сич: Держава занурюється у безсистемне шарпання і втрачає свою ідентичність

Нині відбувається дезорганізація, порушення фундаментальних основ державного життя. Президент Зеленський світоглядно вихований у ментальному лоні...

03-06-2020 Інтерв'ю

Ігор Артюшенко: «Влада бачить загрозу для себе серед проукраїнського середовища, в українській пісні, культурі та мові»

– Минув рік після перемоги Володимира Зеленського на виборах. Одне з побоювань часів виборчих перегонів...

02-06-2020 Інтерв'ю

Олександр Добровольський: «Нам треба донести не просто правдиві історичні факти, а парадигму боротьби»

Про невідомі факти з діяльності національно-визвольного руху на Донбасі у ХХ столітті «Тижню» розповів історик...

15-05-2020 Інтерв'ю

Веб-дизайн