Неділя, 30 березня 2014 21:00

Чорний звір болотяних андрофагів

Кость Чернецький м. Суми
Чорний звір болотяних андрофагів

"Росії загрожують дві крайності - чорний звір реакції і червоний звір революції.

Є. Трубєцкой «Два звіра»

Це сталося, бо це мало статися. 26 березня 2000 року в найбільшій державі світу – Росії було обрано нового правителя. Колишній шпигун і кагебіст, керівник ФСБ і прем'єр Владімір Путін здобув більше 52% голосів і вперше за 9 років другий тур виборів Росії не знадобився. Колись всесильний червоний звір виснажився – 29% за лідера КПРФ Зюганова виявилося явно замало, щоб принаймні подовжити виборчу кампанію на два тижні. Ліві своє відіграли

Росія переходить в наступне тисячоліття з новим монархом. Зовнішнього лоску в ньому небагато – невисокий зріст, зализана зміїна голівка, водянисті вибалушені очі, короткі, немов обрубані, пальці. Однак небезпекою тягне значно більшою, ніж від попередника – імпозантного і епатажного «царя Баріса». Аналізуючи хазяїна Московії, наші «засоби масового конформізму» вже послужливо наштампували ряд міфів – Путін «прагматик», «за газ доведеться платити», «панібратства більше не буде». Складається таке враження, що Росія раніше тільки те й робила, що з братніх почуттів безкоштовно постачала в Україну енергоносії. Це перелякане скиглення теж є дуже тривожним симптомом – малороси вже готуються впасти перед чужою силою. Ну і найголовніший міф – що Путін «людина-загадка», «чорний ящик» і т.д. Звісно ж, націоналісти повинні керуватися не цим потоком дезінформації. Небезпека Путіна не в тому, що Росія стане агресивнішою – агресивною вона була завжди. Ясно, що не існує й ніякого «чорного ящика» – існує чорний звір, який тепер надовго витіснив червоного, поклавши край перехідній невизначеності.

По-перше, Путін є гебістом, силовиком, сформованим у замкненій ієрархічній структурі, яка була сторожовим псом тоталітарної піраміди, виховувала такі риси, як дисципліна, жорстокість, неприйняття лібералізму, відданість імперії, неприязнь до інших держав. По-друге, реалізація імперських завдань в спецслужбах тривала і після розвалу СССР, але на це нашарувалося невдоволення ослабленням держави і розуміння, що реванш можливий лише за нових форм управління – шовіністична суть, некомуністична форма. Сприяють розумінню психологічного обличчя Путіна його зріст і давня характеристика в КГБ – знижене відчуття страху. Звідси диктаторство і садизм нового царя. Хто не надто боїться за себе, той не може й цінувати чужого життя, маленький зріст змушує самостверджуватись за рахунок інших. Тому й залита кров'ю Ічкерія, лунають блатні нахабні фрази «обязательно будем мочіть, нада только знать, каго і какімі срєдствамі», «кто нас абідіт, трьох дней нє праживьот». Ті, хто менше ніж за рік зробили з Путіна «батька нації», зрозуміли, чого прагне російський плебс – відновлення поліцейського «порядку», збройно показати всім «сілу Рассіі», а для цього потрібна людина різка, навіть груба, затятий, безжальний і злобний шовініст. «Сталевий Пацюк» з ФСБ підійшов ідеально. Фактично владу віддано силовикам, а претендент на трон мав показати свою рішучість. І він її показав. На фоні трошевсько-шамановських звірств в Чечні навіть Грачов здається лібералом. Вибір було зроблено – шлях Росії визначено. Автократична мілітаристська імперія з культом вождя, але не в комуністичній формі. Втім, Путін успішно інтегрував всі «третьоримські» етапи, симпатизуючи водночас Петру Кривавому, Сталіну і РНЄ. Тож головний висновок з виборів у Росії – імперія намагається стабілізуватись і вирішила, чого прагне. Механізм запущено – в Чечні московські банди відчули смак крові, а їх вожді – непереборну тягу всі проблеми розрубувати, а не розв'язувати, тож Росія буде шукати, куди кинути свою агресивну енергію. Путін – це чорний звір, який вийшов з червоних надр і зумів піймати настрій свого охлосу. Тепер пропаганда чітко показала російському загалу основні постулати – лідер, сила, порядок, а загидили «матушку» «інородці». Хам прагне простих і приємних серцю рішень, тож вибір зроблено і однозначно на користь реакції. Новий цар не алкоголік, не старий маразматик, він піднісся на кривавих перемогах, тож імперський шал вимагатиме їх і далі. Росія не стала агресивнішою – реалії стали сприятливішими для агресії. Тому українським націоналістам слід бути в постійній готовності, недарма ж місцеві «любителі слов'ян» явно збадьорилися і заговорили про «кінець Хохляндії». Москва вже пристрілюється – віддавай заводи, «нє трожь язик», плати «борги». Повноцінної пасіонарної еліти, готової до виклику, у нас бракує. Тож треба впливати на вже існуючу в потрібному напрямку, готуватися і діяти самим. Чорний звір облизує кров на губах і шукає нову жертву…

* Вищеподаний текст був надрукований в жовтневому числі газети СУМ «Сумщина» «Гроно» за 2000 рік.

Loading...

Інтерв'ю

Олег Медуниця: Віримо в перемогу України й робимо все задля цього

Олег Медуниця: Віримо в перемогу України й робимо все задля цього

Вже рік як Організацію Українських Націоналістів очолює сумчанин Олег Медуниця. А от корені його роду...

17-02-2024 Інтерв'ю

Олег Медуниця: Принцип «Україна над усе!» має стати об’єднуючим для всіх

Олег Медуниця: Принцип «Україна над усе!» має стати об’єднуючим для всіх

Цими днями відзначаємо 95-річчя створення легендарної Організації Українських Націоналістів. В часи бездержавності саме ОУН підняла...

28-01-2024 Інтерв'ю

Українська Перемога і розвал московії

Українська Перемога і розвал московії

Українська Перемога і розвал московії. Дві абсолютно взаємозалежні категорії. Без розподілу росії та проголошення на...

17-01-2024 Інтерв'ю

Веб-дизайн