Понеділок, 28 березня 2016 15:23

ОУН у Криму: про що повідав «Хвиля»

Автор Юрій Щур
Володимир Шарафан Володимир Шарафан

30 жовтня 1944 року колишній співробітник СБ ОУН Миколаївщини «Микола», який перебував в Одесі, підготував звіт про втрати серед підпілля ввіреного йому раніше терену. Крім інших тут фігурував і східняк «Хвиля», який геройськи загинув на вулиці Ковальській міста Миколаєва від куль гестапівців. «Микола» не міг знати, що насправді «Хвиля» (Павло Микитенко) не загинув, а перечекавши допоки місто буде зайняте радянськими військами, явився з повинною до НКВС. Знав Микитенко багато і розповідав щедро. Зокрема й про кримське націоналістичне підпілля.

Павло Микитенко народився 1915 року у Запорізькій області, вищу фізико-математичну освіту здобув у місцевому педінституті. Працював вчителем у Василівці Запорізької області, а незадовго до нацистської окупації 1941 року разом з сім’єю переїхав до Криму. Наприкінці березня 1942 року Микитенко познайомився з оунівцем Іваном Янчишиним, від якого отримав кілька книжок з історії України та запорозького козацтва. Потім було знайомство з Григорієм Вольчаком та керівником місцевого підпілля Степаном Теслею.

Загалом, український рух у Сімферополі для Микитенка був дуже близький, оскільки він працював у «Бюро допомоги українцям» («Стіл допомоги найбіднішому українському населенню»). Саме цю організацію використовували оунівці для прикриття своєї діяльності та реалізації організаційних завдань. Завдання ж Павла Микитенка у Бюро були наступними: збір пожертв; отримання від міськуправи продуктів та карток для столової; грошова та матеріальна допомога людям похилого віку, жінкам, дітям та інвалідам; підготовка подання на звільнення полонених українців-червоноармійців; видача перепусток для виїзду на материкову Україну. Крім того, займався він й допомогою у відкритті крамниць, «вибивав» кредити, приміщення тощо.

На початок 1943 року робота Бюро настільки розгорнулася, що було організовано кілька крамниць (серед них найвідоміша – «Український консум»), майстерень, ларьків, пекарня. Загалом в системі було задіяні 40-50 осіб.

Наприкінці літа 1942 року у Криму було створено «Український національний комітет», який очолив член ОУН-р Микола Шапар. Заступником став ще один місцевий оунівець Володимир Шарафан. За даними Микитенка, до комітету також увійшли Іван Янчишин (культмасовий напрямок) та Ісаєв з Цишкевичем. Вся легальна діяльність ОУН-р, в тому числі й Бюро допомоги українському населенню, підпорядковувалися комітету.

Що ж міг знати Павло Микитенко, відомий в підпіллі як «Хвиля»? Будучи в керівництві Бюро допомоги українському населенню, маючи тісні організаційні взаємовідносини з сімферопольськими оунівцями – знав він достатньо. Власне, слідчим НКВС він розповів, що похідна група ОУН-р, яка прибула до Криму в перших числах грудня 1941 року нараховувала 7 осіб – уродженців Західної України: Михайло Любак, Степан Вонкевич, Роман Бардахівський, Іван Мор’як, Степан Тесля, Григорій Вольчак та Іван Янчишин.

Фото Шарафана - зворот

За місяць до прибуття «бандерівців», в Крим прийшла похідна групи «мельниківської» ОУН в складі Богдана Суховерського, Савки й Павлюка. Вони не мали зв’язку з Проводом, як свідчив Микитенко, «варились у власному соці», загалом – виявилися неготовими до проведення організаційної діяльності.

Сам же Павло Микитенко, як людина із середовища революційної ОУН, став постійним об’єктом нагляду зі сторони гестапо. Відповідно, його доля вимагала негайного вирішення. У лютому 1943 року до Криму прибув член Крайового Проводу ОУН Південноукраїнських земель «Дуб», а згодом – організаційний референт КП ПдУЗ «Арсен» (Петро Дужий). Саме останній і забрав «Хвилю» до Дніпропетровської області для здійснення роботи при Крайовому проводі. Забігаючи дещо наперед, відзначимо, що Микитенко плідно працював у Дніпропетровській та Миколаївській областях. Потім все це плідно описав у власноручних свідченнях під час слідства.

Що ж до Криму, Микитенко склав перелік осіб, які належали до підпілля у Сімферополі, або тісно з ним співпрацювали:

1. Зиновій Колісник, житель вул. Бітакської, 34, колишній Січовий стрілець.

2. Його донька, Ніна Колісник (наречена Григорія Вольчака), працювала продавцем у крамниці «Консум».

3. Єрофій Колесниченко, завідуючий крамницею «Консум».

4. Володимир Шарафан (один з керівників підпілля).

5. Володимир Шрамченко, журналіст газети «Голос Криму».

6. Шура, наречена Степана Теслі.

7. Михайло Комар, працював у «Консумі», утримувач конспіративної квартири.

8. Гайдай, працював завідуючим крамницею «Консум» (після Колесниченка), утримувач конспіративної квартири по вул. Братській.

9. Калина, співробітник місцевої поліції, який забезпечував Григорія Вольчака інформацією.

10. Іван Тертишний, бухгалтер магазину «Консум».

11. Микола Шапар, один з керівників підпілля.

12. Петро, Степан та Йосип, перекладачі при німецькій армії. Петро застрелився під час арешту біля Новомосковська Дніпропетровської області, а Степан та Йосип пішли до УПА.

13. «Ольга» (Катерина Мешко, керівник підпілля ОУН Криму у першій половині 1943 року).

14. Невідомий Микитенку підпільник, який після «Ольги» очолив кримське націоналістичне підпілля. Очевидно, тут мова йшла про Леоніда Ларжевського («Явора»).

Наприкінці березня, із знайомства Павла Микитенка із представником Крайового проводу «Юрком» (Василем Куком) розпочався його дніпропетровський етап діяльності в підпіллі ОУН.

P.S. На фотографії Володимира Шарафана, яка зберігається у архівних документах, зібраних дніпропетровськими дослідниками Дмитром Куделею та Павлом Хоботом є підпис, зроблений рукою доньки кримського оунівця. Крім загальних біографічних даних, лише кілька слів, що в архіві СБУ Криму близько ста справ його однодумців. Справ, оприлюднення яких суттєво заперечилоб нав’язувану Україні й світу позицію «крымнашу».

Loading...

Інтерв'ю

Соломія Фаріон: «Український націоналізм – це програма побудови нашого майбутнього»

Нещодавно Молодіжному Націоналістичному Конгресу виповнилося 16 років. До цієї дати відбувся Збір МНК, на якому...

13-03-2017 Інтерв'ю

Володимир Сергійчук: «Треба щоб була внутрішня консолідація українського народу на платформі незалежності»

Чи можна сміливо проводити паралелі між Українською революцією 1917-1921 років і Революцією Гідності? Як вилікувати...

27-02-2017 Інтерв'ю

Веб-дизайн