П'ятниця, 08 липня 2016 17:27

Михайло Вінтонів («Михась») – провідник ОУН Мелітополя

Щур Юрій
Михайло Вінтонів («Михась») – провідник ОУН Мелітополя

Майбутній організатор і керівник націоналістичного підпілля Мелітополя Михайло Вінтонів народився 1912 року в селі Пасічна Надвірнянського району Івано-Франківської області в родині Романа і Маланки. З юних літ Михайло брав участь у визвольній боротьбі, був членом Пласту (11-й курінь юнаків ім. Івана Мазепи).

Активна життєва позиція, участь у боротьбі ОУН проти польської займанщини спричинилася до арешту поліцією 18 серпня 1933 року. Про обставини, які призвели Вінтоніва на лаву підсудних писала газета «Діло» у випуску від 27 червня 1934 року. Зокрема, повідомлялося що група молодих українців – «туристів» була затримана у Надвірнянському повіті під час підготовки до вчинення саботажної акції. У затриманих були виявлені агітаційні матеріали та зброя. На лаві підсудних опинилося 16 осіб. Справа розглядалася судом присяжних у Станіславі, від обвинувачення був прокурор Трембалович. 20 липня 1934 року було оголошено вирок, Михайло Вінтонів отримав 9 років ув’язнення.

Відбувши 7 років в’язниці, з початком Другої світової війни, Михайло Вінтонів звільнився із тюрми в польському місті Равіч. Переїхав до Кракова, де проживав до 20 червня 1941 року, готуючись, серед іншого, до вимаршу похідних груп. Під час формування Південної похідної групи Михайло Вінтонів був приділений до підгрупи «Г», разом із якою прибув до Запоріжжя.

У другій половині жовтня 1941 року Михайло Вінтонів отримав наказ від керівника запорізької ОУН Василя Пастушенка організувати мережу підпілля на терені Мелітопольщини. По дорозі до місця призначення групі Вінтоніва вдалося закласти основу для підпілля ОУН у Михайлівському районі Запорізької області, яке з часом стало одним з найпотужніших у регіоні.

Створення мережі у Мелітополі розпочалося із селища Кизияр (тепер – в межах міста) та села Вознесенка, де до підпілля було залучено відомого краєзнавця Іларіона Курила-Кримчака. Останній допоміг членам похідної групи ОУН легалізуватися. Михайло Вінтонів, зокрема, влаштувався на посаду перекладача з німецької мови у мелітопольське лісництво «Бердянська лісодача». Проживав він, спершу у Вознесенці, а у січні 1942 року переїхав до Мелітополя у будинок 43 по вулиці Луначарського.

Іван Молодій, керівник Новомиколаївського надрайонного проводу ОУН Мелітопольської округи у своїх спогадах писав про Михайла Вінтоніва, що «він був людиною фанатичної любови до України. Щирий, товариський, симпатичний, був взірцем молодого українського патріота. Мав велику теоретично-організаційну підготову, досвід, тож провід призначив його провідником на Мелітопільщині. Натомість у практичному житті Михайло був «великою дитиною», довголітня тюрма не дала йому можливости розвинути практичний бік життя, а якраз це було йому дуже потрібне в Мелітопільщині, де умови діяльности вимагали доброї практичної орієнтації».

Одним з профільних напрямків діяльності Вінтоніва, як одного з шляхів поширення впливу ОУН, була робота з середовищем та реорганізація роботи шкіл. У перші місяці діяльності на невідомому для членів похідної групи терені із розбудовою мережі допоміг Іларіон Курило-Кримчак: «До нього щодня приїздили різні люди з Мелітополя та віддалених степових районів. З ким потрібно говорити на наші теми, указував професор. Микола або Михайло розмовляли, а потім гість від’їжджав додому з нашою літературою. До кінця року наші відбитки, летючки та всяка інша література була вже чи не по всіх степових селах. Читалася від Дніпра по Бердянськ і Крим».

Для реорганізації освіти, зокрема, члени ОУН проводили збори-семінари для вчителів. Доповідачем на подібних зборах був, в основному, Михайло Вінтонів. Як це виглядало можемо дізнатися із протоколів допитів активістів місцевої ОУН. Вінтонів спершу оповідав про історію України, яка вже з давніх часів проводить боротьбу із Сходом та Заходом за свою державну самостійність. В цій боротьбі важливо проводити культурницьку роботу серед населення, зокрема організовувати хори, драматичні гуртки, у школі виховані моменти ув’язати з ідеологією українського націоналізму. Одразу ж він повідомляв присутнім, що по всій території українських земель ОУН на чолі з провідником Степаном Бандерою бореться за самостійну Україну.

З ініціативи Михайла Вінтоніва у с. Вознесенка було створено осередок Юнацтва ОУН на чолі із Юрієм Курилом. Трохи згодом Юнацтво поширило свою діяльність і на гурток «Козаки», який об’єднував україномовну молодь місцевого агроземлемірного училища, що стояла на позиціях української самостійності. Створений він був за ініціативи студента училища Григорія Передерія, який і очолив гурток та був ініціатором видання рукописного журналу «Український колос». Деякі члени гуртка входили до мережі ОУН. Всю необхідну літературу для проведення агітаційної й освітньої роботи юнаки також отримували від Вінтоніва.

За діяльністю місцевої ОУН і її керівництва уважно стежили нацистські спецслужби, очікуючи слушного моменту для завдання удару. Така нагода трапилася 11 квітня 1943 року, коли в селі Костянтинівка під Мелітополем в хаті оунівця агронома Олександра Шевченка проходила нарада за участі членів обласного проводу. Близько 21-ї години хата була оточена гестапо, в «мішку» опинилися керівник міського проводу Михайло Вінтонів, члени обласного проводу Богдани Мовчан й Крицан, господар та його родина. На вимогу гестапо здатися, оунівці розпочали стріляти. Внаслідок перестрілки зі сторони німців було троє вбитих. Зі сторони оунівців втрати були більш значні: загинули обидва члени обласного проводу, господар хати, його дружина Анастасія, діти Анна й Василь. Ще одна донька Шевченка збожеволіла. Михайло Вінтонів отримав важке поранення в голову й через два дні помер у мелітопольській в’язниці від тортур. Не зрадивши. 

Loading...

Інтерв'ю

Стефан Романів: «Ми відчуваємо дух перемоги»

Стефан Романів: «Ми відчуваємо дух перемоги»

Стефан Романів – один з найбільш відомих представників української діаспори. Затертий та іронічний вислів «вчити любити...

15-06-2022 Інтерв'ю

Олександр Сич: «Московщина напала на Україну, щоб знищити її як державу і націю»

Олександр Сич: «Московщина напала на Україну, щоб знищити її як державу і націю»

Голова Івано-Франківської обласної ради, доктор політичних наук, Олександр СИЧ в інтерв’ю для газети «Галичина» пояснив...

20-05-2022 Інтерв'ю

Леся Голик: «Сумівці активні на багатьох фронтах»

Леся Голик: «Сумівці активні на багатьох фронтах»

Сьогодні вся нація складає великий іспит. Сьогодні нація напружила м’язи і докладає максимум зусиль для...

22-04-2022 Інтерв'ю

Веб-дизайн