Субота, 08 січня 2022 13:54

Напрямні діяльності Похідних груп ОУН на Наддніпрянщині

Юрій Щур
Напрямні діяльності Похідних груп ОУН на Наддніпрянщині

Праця Ярослава Стецька «За зміст державного життя»

Для членів Похідних груп ОУН у 1941 році однією з актуальних проблем, що вимагала негайного вирішення, було порозуміння з населенням підсовєтської України. Під час зборів громадян і мітингів, на яких лунали заклики до встановлення української влади на місцях та українізації суспільного життя, оунівці з’ясували, що місцеві жителі виявляли досить високу активність у обговоренні питань ідейного й програмового характеру. Було зрозуміло, що внаслідок «державотворчих» експериментів більшовиків, соціально-економічні питання набували для місцевих жителів значної гостроти, й відповідно – змушували членів ОУН шукати відповіді на поставлені питання.

Провідник Південної похідної групи ОУН Тиміш Семчишин наказував для відповідей на питання використовувати виїмки з праці Голови Українського Державного Правління Ярослава Стецька «За зміст державного життя», хоч вона й мала примітку «дискусійна праця». У ній було подано плани щодо організації загалом в Українській самостійній соборній державі: громадянства, відбудови хліборобської верстви (тобто, аграрне питання), розбудови промислу, торгівлі й фінансів, охорони праці, релігії та церкви, української моралі і правосвідомості, національного виховання й освіти, охорони здоров’я, питання національних меншин, державного устрою. Також висвітлювалася роль ОУН під час боротьби за створення держави та на початку державного будівництва.

У загальних означеннях соціального порядку було піддано критиці один з центральних постулатів комуністів про загальну рівність між людьми. Ярослав Стецько досить лаконічно зазначив: «Рівності у здобутках, що залежить від якісної вартості індивіда, не існує, бо нема й не буде рівності між людьми». Що ж до розуміння соціального порядку в ідеології українського націоналізму, Стецько писав що він (націоналізм) «створює усім однакові об’єктивні умовини росту та справедливий розподіл усіх дібр, який заключається в тому, що кожен, маючі однакові об’єктивні дані для творчості, рівність при старті життєвому, добуває такі осяги й таку їх кількість, скільки енергії, запалу, волі й здібностей вложив з тим, щоб кількість досягнень не перейшла норми, встановленої державою, а яка виходила б чи то в шкоду самого працівника (долішня границя), чи загалу (горішня границя)». Поруч із цим, визначалося що національним обов’язком є соціальна опіка над тими, хто в силу обставин не має можливості працювати. Важливо і те, що автор відкидав розподіл працюючих на категорії фізичної чи розумової праці, акцентуючи увагу перш за все на користі виконаної роботи для народу.

Надважливим питанням для жителів Наддніпрянщини, як і у роки Української революції, залишалося аграрне. Під час усіх мітингів і зборів громад, які проводили члени Похідних груп, лунали питання: «Що буде з колгоспами»? Ярослав Стецько значну увагу в праці «За зміст державного життя» приділив якраз темі, яку назвав «Відбудова хліборобської верстви (класи)». Заздалегідь розуміючи зацікавленість селян долею насильно створених колгоспів, він передбачав два шляхи розв’язання проблеми усуспільненої землі: цілковитий розподіл колгоспів та частковий радгоспів, оскільки останні також мали бути переформатовані на державні господарства.

Щодо ж до промисловості, передбачалося, що вона буде мати три форми власності: державну, кооперативну й приватну. Разом із тим, у перші дні існування української держави, враховуючи розруху, яку залишили по собі більшовики, держава «по плану зосередить всі галузі продукції по їх родах у своїх руках … Прийняті в тій хвилині державні міри будуть переходові, але вони є конечні в час хаосу і руїни».

Торгівельні операції на внутрішньому ринку передбачалося дозволити приватним підприємствам та кооперації. Однак торгівля «уважнішими виробами у держ. промисловості та головні роди транспорту» мали залишитися у віданні держави. А зовнішня торгівля – виключна прерогатива держави.

Заторкнув Ярослав Стецько й проблеми взаємовідносин церкви й держави. Він зазначав, що українські націоналісти виступають з позиції свободи совісті, але щодо тих культів, які не йдуть у розріз із звичаєвістю, добром та мораллю української нації: «Націоналізм стоїть понад конфесіями та однаково трактує визнавців всіх нешкідливих нації культів в Україні, не зв’язуючись з ніякими». Щодо пропаганди безбожництва (атеїзму) Ярослав Стецько був налаштований досить рішуче – безбожницька пропаганда мала бути заборонена в Українській державі.

Серед іншого, Ярослав Стецько наголошував увагу членів ОУН на необхідності урухомлення освітнього процесу й налагодження шкільництва на українських землях. Він чудово розумів, що формування громадянина, виховання патріота, починаються ще у молодшій школі. Кадри для організації, відповідно – серед вчителів й викладачів. Принагідно зауважимо, що формування мережі підпілля ОУН на території Запорізької області значною мірою опиралося саме на місцевих вчителів, а також працівників сфери освіти й культури.

В цілому ж, аналізуючи працю Ярослава Стецька «За зміст державного життя», не варто у ній шукати зародків демократизації націоналістичного руху чи намагання підлаштувати ідеологію українського націоналізму під реалії «підсовєтської» України. На нашу думку, цей дискусійний (за визначенням самого автора) твір став одним із тих, які започаткували обмін думок націоналістів на території України, що зрештою заклало підвалини для проведення ІІІ Надзвичайного Великого Збору ОУН влітку 1943 року.

Loading...

Інтерв'ю

Олександр СИЧ: Саме постання України – це вже революційний факт

Олександр СИЧ: Саме постання України – це вже революційний факт

Газета «Галичина» підготувала низку інтерв’ю з людьми, які щодня своєю працею утверджують Незалежність України, наближають...

16-08-2021 Інтерв'ю

Віктор Рог: Незалежність – синонім відповідальності й трамплін для можливостей

Віктор Рог: Незалежність – синонім відповідальності й трамплін для можливостей

Про здобутки за три десятиліття, втрачені можливості та перспективи нашої держави розмовляємо з головним редактором...

21-07-2021 Інтерв'ю

Сиресь Боляєнь: «Україні потрібно постійно пам’ятати, що вона має союзника всередині Росії – національні рухи»

Сиресь Боляєнь: «Україні потрібно постійно пам’ятати, що вона має союзника всередині Росії – національні рухи»

21 квітня цього року в ООН вперше виступив представник ерзя – одного з корінних народів...

30-06-2021 Інтерв'ю

Публікації

Веб-дизайн