У нинішній агресивній війні в Україні Росія переживає не тільки військову дискваліфікацію (виникли великі сумніви, що ЗС РФ справді є «другою армією світу»), але й удар страшної сили по всій російській міфології війни.

У нас звикли часто повторювати словосполучення «братська Білорусь».

Минуло вже багато років після того, як РФ підписала Будапештський меморандум, за яким Україну позбавили ядерної зброї. За тим меморандумом РФ гарантувала, що вона не буде не тільки застосовувати засоби ядерного нападу проти України, а навіть погрожувати ними. Ба більш, РФ обіцяла відмовитися від агресії конвенційною зброєю проти нашої країни.

Ми вже сьогодні можемо простежити кілька ліній розлому в Російській Федерації. Держава Україна має ретельно моніторити ситуацію і в міру можливостей сприяти тому, аби ці лінії розростались.

20 квітня 1996 року у Львові відбулася урочиста Академія з нагоди 60-річного ювілею відомого дисидента-націоналіста, борця з совєтським режимом історика Валентина Мороза. Сам ювілят також мав слово, а виголошена промова пізніше була опублікована з ініціативи СНПУ окремою брошурою під назвою «Націоналізм ХХІ століття».

На фоні героїчної боротьби Збройних Сил України проти московських окупантів відбуваються події, які носять тектонічний характер щодо націотворчих процесів.

В часи агонії совєтської системи московського імперіалізму найпопулярнішим балетом було «Лебедине озеро».

Боротьба імперії проти Свободи – це, також, і боротьба смислів, цінностей та правди вільних народів з брехнею і маніпуляцією тиранів.

Наші журналісти і політики часто закликають до розвитку відносин з Китаєм, забуваючи чи свідомо ігноруючи той факт, що нинішній Китай є мало не останньою тоталітарною диктатурою у світі, комуністичною колоніальною імперією.

Напад Росії на Україну ще в 2014 році показав, що з безпекою Української держави не все гаразд.