П'ятниця, 08 квітня 2022 09:14

Російська «денацифікація» України як Lebensraum ХХІ сторіччя

Леонтій Шипілов
Російська «денацифікація» України як Lebensraum ХХІ сторіччя

Загадкою російського вторгнення в Україну донедавна лишалося одна із його цілей, проголошених Президентом Росії Путіним – «денацифікація України».

Для багатьох у світі така мета лишалася незрозумілою, адже про який «нацизм» може йтися щодо країни, в якій німецький нацизм та радянський комунізм в роки ІІ Світової війни винищив мільйони мирних людей, країни, в якій відкриваються меморіали жертвам Голокосту, та в якій сам президент – єврей?

Утім, оприлюднена 3 квітня на сайті державного російського інформаційного агентства «РИА. Новости» стаття російського політтехнолога Тімофєя Сергєйцева «Що Росія має зробити з Україною» (https://ria.ru/20220403/ukraina-1781469605.html), чітко роз’яснює, що саме під «денацифікацією» України розуміє російський істеблішмент і за пунктами описує, як Росія має її здійснити.

Сама ця публікація Сергєйцева є продовженням його ж статті «Яка Україна нам не потрібна» річної давності (оприлюднена на тому ж державному російському ресурсі «РИА. Новости» 10 квітня 2021 року https://ria.ru/20210410/ukraina-1727604795.html саме в той час, коли Путіним було ухвалене рішення про підготовку до нападу на Україну), в якій сформульовано наратив, чому Україна є «нацистською», та який набув широкого поширення як серед російських еліт, так і серед російського населення:

«Саме таким випадком є Україна, яка прийняла масову нацистську присягу через на перший погляд благообразний політичний вектор «прагнення в Європу», в контексті якого, однак, «європейськість» однозначно розглядається не лише ідеологами, а й значною частиною населення як ознака расової переваги».

Отже, для Росії європейські прагнення України, її бажання бути членом Європейського Союзу, орієнтуватися на європейські цінності, демократію та права людини, є достатнім доказом того, що Україна є «нацистською державою», а український народ є «нацифікованим». Абсурд? Тоді ще одна цитата з нової програмової статті російського ідеолога:

«…український нацизм, він вільно розгортається як фундаментальна основа будь-якого нацизму – як європейський і, в найрозвиненішій формі, американський расизм. Тому денацифікація не може бути проведена компромісно, на основі формули типу «НАТО – ні, ЄС – так». Колективний Захід сам є проектувальником, джерелом та спонсором українського нацизму, тоді як западенські бандерівські кадри та їхня «історична пам'ять» – лише один із інструментів нацифікації України. Укронацизм несе в собі не меншу, а більшу загрозу світові та Росії, ніж німецький нацизм гітлерівського розливу».

Агов, громадяни країн Європейського Союзу, Сполучених Штатів та Канади, як ви почуваєтеся в ролі расистів та нацистів? Маячня? Але саме на цьому базуються ідеологеми «русского міра».

Більше того, російський ідеолог шкодує, що в свій час не до кінця були «денацифіковані» Угорщина та Чехословаччина, що «призвело до фашистських за своєю суттю заколотів Угорщини та Чехословаччини 1956 та 1968 років, представлених Заходом як прагнення демократії».

В силу цього, росіянами обґрунтовується абсолютне право проводити «денацифікації» (а як ми бачимо, для росіян нацисти – ті, хто прагне вирватись із тоталітарних обіймів Росії, будувати демократичне суспільство та бути частиною Європи) відносно інших країн «в межах своєї військової юрисдикції (військового трибуналу), не вдаючись до інститутів міжнародного правосуддя». Іншими словами, – шляхом прямої воєнної агресії.

Якщо наративи з першої публікації Сєргєйцева сьогодні є фактично ідеологією російської держави, то якими ж методами передбачається здійснювати «денацифікацію» України згідно другої? Скажемо відразу, ці методи вражають. Ми повертаємося в темні часи. Отже, «денацифікація України» Росією передбачає:

  1. «Військова перемога над київським режимом, звільнення територій від озброєних прихильників нацифікації, ліквідація непримиренних нацистів, полон військових злочинців» – тобто тотальна окупація України та терор українського населення (нагадуємо, на думку російських ідеологів, – український народ – «нацифікований»). Таким чином «Бучанська різня» це не поодинокий військовий ексцес, а як показують трагедії Маріуполя, Харкова, Бородянки…, – цілеспрямована політика російської держави, спрямована на геноцид українців.
  2. Деєвропеїзація України. «Дебандеризації буде самої по собі недостатньо для денацифікації – бандерівський елемент є лише виконавцем і ширмою, маскуванням для європейського проекту нацистської України, тому денацифікація України – це її неминуча деєвропеїзація». Оскільки українська ідентичність є європейською, оскільки демократія, повага до прав людини, верховенство права є спільними для українців та всієї Європи, – це є загрозою для Росії, оскільки цінності російського народу є протилежними: тоталітаризм, безправ’я, право сили та агресія до сусідніх народів. Вирвати європейські цінності з менталітету української нації неможливо, тому Росія прагне деєвропізації через деукраїнізацію, а деукраїнізацію – через геноцид.
  3. «Деукраїнізація»знищення української державності та пам’яті про неї.

а. «Українізм штучна антиросійська конструкція, яка не має власного цивілізаційного змісту, підпорядкований елемент чужої цивілізації». Росія заперечує право на існування української нації. Так раніше робила Російська імперія, знищуючи українську державність, забороняючи українську мову та право називатися українцем, так робила комуністична Росія, заморивши голодом мільйони українців, так робить сучасна Росія, яка напала на Україну та здійснює геноцид української нації. Вже сотні років триває ця боротьба за право на життя українців.

б. «Україна, як показала історія, неможлива як національна держава, а спроби «побудувати» таке закономірно призводять до нацизму». Отже гарантоване статтею 1 Міжнародних пактів про права людини право українського народу на власну національну ідентичність та державність Росією вважається «нацизмом».

в. «Назва «Україна», мабуть, не може бути збережена як титул жодного повністю денацифікованого державного утворення на звільненій від нацистського режиму території. Новостворені на вільному від нацизму просторі народні республіки… будуть зростати із практики господарського самоврядування та соціального забезпечення, відновлення та модернізації систем життєзабезпечення населення».

Це вам нічого не нагадує? Це вже було. Під час окупації Польщі нацистською Німеччиною. Німецькі фашисти знищили Польську державу, заборонили назву «Польща», та запровадили на окупованих землях т.зв. Generalgouvernement, «генерал-губернаторство». Російська держава, відтворюючи досвід попередників, прагне подібне створити і з Україною, копіюючи навіть в деталях: «Їхня політична спрямованість насправді не може бути нейтральною спокута провини перед Росією за ставлення до неї як до ворога, може реалізуватися лише в опорі на Росію у процесах відновлення, відродження та розвитку. Жодних «планів Маршалла» для цих територій допускати не можна… Кадри та організації, що є інструментом денацифікації в нових республіках, не можуть не спиратися на пряму силову та організаційну підтримку Росії». В нацистській Німеччині це називалося «Lebensraum im Osten» («Життєвий простір на Сході»), та передбачало великомасштабну депортацію «расово небажаного» населення, його повне психологічне і збройне підкорення та абсолютну економічну експлуатацію. Ми це бачимо на окупованих росіянами з 2014 року Криму та Донбасі, це відбувається прямо зараз на новоокупованих територіях Півдня та Сходу України. І саме таку долю росіяни приготували всій Україні…

  1. На території новітнього Lebensraum спадкоємець гітлерівських практик – Росія мріє здійснити, зокрема, такі заходи:
  • «ліквідація збройних нацистських формувань (під якими розуміються будь-які збройні формування України, в тому числі Збройні Сили України), а також військової, інформаційної, освітньої інфраструктури, що забезпечує їх діяльність». Очевидно, це і є анонсована Путіним «демілітаризація»;
  • «інсталяція російського інформаційного простору», що означає тоталітарне закрите суспільство, де діє виключно російська пропаганда;
  • «вилучення навчальних матеріалів та заборона освітніх програм усіх рівнів, що містять нацистські ідеологічні погляди», що означає заборону української мови та української історії, як це вже відбувається на окупованих Росією територіях;
  • «масові слідчі дії для встановлення особистої відповідальності за воєнні злочини, злочини проти людяності, поширення нацистської ідеології та підтримку нацистського режиму», що означає повернення до сталінського терору та масових страт. Ні, це вже відбувається на окупованих територіях;
  • «прийняття на місцевому рівні під наглядом Росії первинних нормативних актів денацифікації «знизу», заборона всіх видів і форм відродження нацистської ідеології… включення набору антифашистських і денацифікаційних норм в конституції нових народних республік», що означає відсутність демократії, утиск та заборону особистих, громадянських та політичних прав людини, знищення української ідентичності та пам’яті;
  • «створення постійних органів денацифікації строком на 25 років» і, водночас, це має бути «територія потенційної інтеграції в російську цивілізацію», що на практиці означає, що утворені на окупованій території Generalgouvernement, мають бути інкорпоровані до складу Росії.
  •  

    …Наївний читач міг би зауважити, чи не є все зазначене продуктом хворобливої уяви схибленого на апологетиці гітлеризму російського придворного писаки? Нажаль, не є! Це ідеологія і практика Росії! Майже дослівно наведене вище 5 квітня в своєму телеграм-каналі повторив екс-Президент Росії, заступник голови Ради безпеки Російської Федерації, найближчий соратник Путіна, Мєдвєдєв (https://t.me/medvedev_telegram/34): «…глибокий українізм, підживлюваний антиросійською отрутою і всепоглинаючою брехнею про свою ідентичність, є одним великим фейком. Такого явища ніколи не було в історії. І тепер немає…Змінити криваву і повну помилкових міфів свідомість деяких сьогоднішніх українців – найважливіша мета».

    Отже, їхня мета – геноцид українців, знищення України та пам’яті про неї.

    Наша мета – жити.

    Loading...

    Інтерв'ю

    Леся Голик: «Сумівці активні на багатьох фронтах»

    Леся Голик: «Сумівці активні на багатьох фронтах»

    Сьогодні вся нація складає великий іспит. Сьогодні нація напружила м’язи і докладає максимум зусиль для...

    22-04-2022 Інтерв'ю

    Олександр СИЧ: Саме постання України – це вже революційний факт

    Олександр СИЧ: Саме постання України – це вже революційний факт

    Газета «Галичина» підготувала низку інтерв’ю з людьми, які щодня своєю працею утверджують Незалежність України, наближають...

    16-08-2021 Інтерв'ю

    Віктор Рог: Незалежність – синонім відповідальності й трамплін для можливостей

    Віктор Рог: Незалежність – синонім відповідальності й трамплін для можливостей

    Про здобутки за три десятиліття, втрачені можливості та перспективи нашої держави розмовляємо з головним редактором...

    21-07-2021 Інтерв'ю

    Публікації

    Веб-дизайн