Москалі також поступово втрачають здатність до наступів. Ми діємо, переважно, реактивно, реагуючи на дії ворога, але не завжди нав’язуємо йому свій порядок денний.
Між тим, сьогодні є непогані шанси погіршити ситуацію для російських окупантів. Уже давно пора розпочати рішучі дії у напрямку тимчасово окупованого ворогом українського Криму, який є основою всього південного фронту російських сил в Україні. Обвал російської оборони саме в Криму може обвалити стійкість всього окупаційного угрупування РФ на українській території. Тим більше, в українській воєнній історії є блискучий приклад де- окупації півострова Крим, коли у квітні 1918 року Кримська група армії УНР у чудовому стилі розгромила окупаційні війська більшовиків і взяла Сімферополь, Джанкой і Бахчисарай. Чому б це не повторити?
Крим має особливе сакральне значення для путіна.
Утрата Криму буде означати крах усіє геополітики російського диктатора і велику ганьбу для нього. Путінська агресія проти України розпочалась в 2014 році в Криму. Саме в Криму все і повинно закінчитися.
Такий глибокий удар на Південь може відтягнути російські війська від нашого Донбасу. Крім того, це може суттєво вплинути на капітулянтські настрої у середовищі Zet-блогерів РФ. Бо вже 5-й рік російська армія нічого не може зробити на українському фронті. Пропагандисти РФ вже не знають, як це пояснювати російському загалові.
А затишшя на фронті є для нас доволі загрозливим. Адже москалі можуть зібрати значну групу військ і прорвати наш фронт. Ситуація дуже проста: якщо ми не прорвемо їхнього фронту, вони прорвуть наш. Це як у футболі: якщо ти не влучиш в їхні ворота, вони влучать у твої.
Однак усі ці перспективи не можна реалізувати, якщо не накопичувати значні угруповання військ, зброї і техніки.
Я не знаю, що і як робить в цьому напрямку наш Генштаб і Верховний головнокомандувач, але сподіваюсь, що все необхідне таки робиться. Як казали давні римляни: «Нехай консули будуть пильні!». І нехай вони не дуже сподіваються на затишшя на фронті, котре може закінчитися в будь - якій момент…
